На цьогорічних Європейських університетських іграх на баскетбольній арені Україну представлятиме надзвичайно потужна жіноча команда з Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника у складі Христини Філевич, Вікторії Карєвої, Дар’ї Завідної, Анастасії Сидорак та Оксани Молової. Головний тренер Юрій Процюк розповів про ситуацію в збірній, головних конкуренток та шанси українок.
- Чи є у Вас досвід виступу на Іграх?
- Так, у 2016 році разом із командою вже брали участь в них у Спліті (Хорватія). Серед всіх університетських команд ми зайняли тоді перше місце.
- Яка наразі ситуація зі складом команди?
- Ситуація змінилася, порівнюючи з попередніми Іграми. Зараз після травми відновлюється Ольга Масніченко, яка цей сезон провела у Франції, не буде Віти Горобець. З минулого складу залишилися Христина Філевич – капітан команди, Вікторія Карєва (дівоче прізвище Касаткіна). Нещодавно до складу збірної взяли студентку юридичного факультету Анастасію Сидорак. Ця талановита дівчина стала лідеркою нашої молодіжної збірної України минулого року. Четвертою в команді є Дар’я Завідна – студентка магістратури за спеціальністю «Міжнародний бізнес і адміністрування». В 2016 році вона була в складі національної збірної, з якою ми зайняли друге місце на чемпіонаті світу в Китаї і в 2017 – третє у Франції. Також маємо п’яту резервну гравчиню Оксану Молову. Дівчина також є бронзовою призеркою минулорічного чемпіонату світу. Запасна гравчиня нам необхідна, адже зараз в Анастасії Сидорак є проблеми зі здоров’ям, тренуватися лікарі заборонили, тож у будь-який момент може знадобитися заміна в складі. Протягом тижня ситуація має вирішитися.
- Чи відомі вже країни-суперниці?
- Жеребкування ще не було, проте порівнюючи з минулорічним досвідом – це не так важливо. Будучи дебютантами на таких змаганнях, ми зуміли зайняти перше місце. Знаю, що команди з Франції, Словенії, Угорщини та Литви мають у складах баскетболісток національних збірних, тому рівень конкуренції буде високим. Також сильні збірні в Іспанії та Румунії. Ось вони, певно, і є нашими головними конкурентками. Проти цих команд ми грали на чемпіонаті світу серед студентів і стали п’ятими. Тоді нам дозволили взяти лише трьох гравчинь, в інших були й резервні. Протягом останніх років Росія часто вигравала золото в подібних змаганнях, але минулого року ми з нею розібралися – не лишили для них жодних шансів на перемогу ще в першій грі чемпіонату.
- Які шанси на цьогорічних змаганнях у команди?
- Шанси високі, адже Христина Філевич та Дар’я Завітна – основні гравчині національної збірної України з баскетболу. Зараз вони виступали на дорослому кваліфікаційному турнірі у Франції, тобто пройшли хорошу та якісну підготовку до Ігор. Щодо Оксани Молової та Вікторії Карєвої – це баскетболістки з великим досвідом на найвищому рівні. Можливо є невеличкі проблеми в зіграності, бо всі дівчата були в роз’їздах. Проте ще є час добре підготуватись. У цьому я впевнений, спираючись на власний досвід. Узагалі, на мою думку, баскетбол – це єдиний ігровий вид спорту в Україні, який реально може потрапити на Олімпійські ігри за результатами виступів. Сподіваюся повернутися до тренувань національної збірної, адже головні успіхи за останні роки пов’язані саме з баскетболом 3х3.
- Яка, на Вашу думку, нині ситуація з чоловічим студентським баскетболом в Україні?
- Взагалі, я треную лише жіночі збірні. І за останні збірній України з баскетболу вдалося досягнути найкращих результатів серед усіх командних видів спорту. На чемпіонаті світу з Ігрових видів спорту (олімпійських) ми стали третіми, на Європейських іграх – другими. Далі перемога на чемпіонаті світу серед студентів. Успіхи в чоловічому баскетболі 3х3 також немалі: в 2015 році вони зайняли друге місце на чемпіонаті Європи. Але от цього року команда не пройшла на Європейські студентські Ігри. Певно, що рівень трохи нижчий, ніж у жіночої команди.
- Наскільки важливою є участь у таких змаганнях як Європейські університетські ігри?
- Ці Ігри є дуже важливими. Це захист честі університету, міста, країни. В такий непростий час для України наші перемоги стають ще важливішими – це дарує піднесення та гордість за громадян. Ми завжди відчуваємо, що за нас вболівають, а ми, в свою чергу, робимо все, щоб не зіпсувати очікування. Україна повинна бути найсильнішою та перемагати на всіх змаганнях. Ми ставимо перед собою таку мету і завжди прагнемо її виконати. Для такої команди, як у нас, друге та третє місця не є успіхом – ми їдемо лише за першим!
