Голова Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, генеральний секретар Спортивної студентської спілки України і Української федерації учнівського спорту – про основні проблеми та досягнення в учнівському та студентському спорті.

– Вадиме Григоровичу, як Ви сприйняли пропозицію очолити Комітет з фізичної культури і спорту МОН України після багатьох років роботи керівником Департаменту з неолімпійських видів спорту Міністерства спорту?

– Мені не запропонували очолити Комітет, а був оголошений конкурс на цю посаду. Виграв його після представлення програми модернізації підходів до уроків фізкультури, розвитку дитячо-юнацького та студентського фізичного виховання та спорту. Адже пріоритетними напрямами діяльності КФВС МОН є забезпечення заходів щодо модернізації системи фізичного виховання в закладах освіти всіх рівнів (дитячі садки, школи, коледжі, технікуми, профтехучилища та виші) забезпечення рухової активності учнів та студентів шляхом організації в різних формах та видах занять з фізичного виховання та спорту з урахуванням регіональних особливостей.

– З якими стратегічними планами Ви очолили Комітет?
– Насамперед, з бажанням якомога швидше запропонувати та втілити інноваційні підходи до розвитку фізичного виховання і спорту серед учнівської і студентської молоді. Умови сьогодення вимагають вироблення нових підходів до забезпечення необхідного обсягу рухової активності учнів у навчальний та позашкільний час, оскільки школа – це єдина структура, яка охоплює всіх дітей і здатна системно й послідовно формувати мотивацію до здорового способу життя. Ми повинні створити умови для того, щоб школярі і студенти самі, не примусово хотіли займатись фізичним вихованням та спортом.

– Що вдалося реалізувати?
– Ми значно активізували роботу зі Спортивною студентською спілкою України та Українською федерацією учнівського спорту. Напрацьована стратегія подальшої роботи: створення нових підходів до формування збірних, збільшення проведення масових учнівських та студентських заходів. Із розширенням автономії  університетів, ректор чи проректор, який відповідає за фізичне виховання і спорт, може обрати різні форми для залучення студентів заняттями руховою активністю. Це класичний урок з фізичного виховання. Секційні уроки, коли студент вибирає, чим йому займатися: футболом, волейболом тощо при університеті. Можливі заняття спортом за межами університету тими самими видами спорту, участь студентів у масових та різних заходах з фізичного виховання. Головне, щоб студенти самі мали бажання займатися фізкультурою і спортом. Відтепер мінімум три всеукраїнські заходи будуть відбуватися на рік. Так, 1 червня, в Міжнародний день захисту дітей, одночасно в усіх регіонах України на центральних вулицях міст, селищ або паркових зонах та стадіонах уперше стартував Всеукраїнський студентський забіг «Зелена миля». Участь у ньому взяли близько 30.000 студентів із майже 300 вищих навчальних закладів. Іншим видовищним студентським заходом стали стрибки зі скакалкою серед студенток, який 12 квітня на НСК «Олімпійський» зібрав 1832 учасниць із 37 вишів. За своєю масштабністю захід перевершив попередні та був внесений до Національного реєстру рекордів України. Ще одним масовим заходом є святкування Міжнародного Дня студентського спорту 20 вересня. До речі, минулорічне святкування в Україні було визнано Міжнародною федерацією студентського спорту одним із найкращих у світі.

Щодо шкіл, то скрізь йде мова про те, що школярі не мають бажання займатися фізкультурою. Для зміни ситуації Міністерство освіти запровадило 33 варіативних модулів із виховання, які можна запроваджувати в школах. І кожен директор/ка за бажанням може ввести один-два-три із них у навчальний процес, запропонувавши вчителям фізкультури по-новому, цікаво й інноваційно проводити уроки фізкультури. Статистика показує, що, якщо дитина не ходить на уроки фізкультури, то це не означає, що вона взагалі не займається спортом. Чимало школярів цікавляться ігровими видами спорту, єдиноборствами. Дуже популярний – фітнес, гімнастика, танці, зокрема всі сучасні напрями, йога, пілатес тощо. До кожного школяра потрібно підходити індивідуально. Наприклад, у Харкові та Хмельницькому осінню проведемо презентаційні змагання серед шкіл з новітніх видів спорту. Комітет дуже активно працює задля збільшення масових спортивних заходів, залучаючи до їх проведення федерації з різних видів спорту. На сьогодні постійна співпраця йде з 80 федераціями.

Зараз вкрай важливо у масові заходи залучати всі вікові категорії школярів. Тож для початкових класів з цього року будемо проводити естафети з використання вправ на координацію, для середньої і старшої школи – проведення різноманітних спортивних заходів, флеш-мобів, біг, зимові рухові активності, змагань з різних видів спорту, Гімназіад тощо. Перед нами тут стоїть ще чимало складних питань.

– Чи є вже такі школи, де вчителі пройшли перепідготовку і нові модулі запроваджено?

– Так, ми активно співпрацюємо з Олександром Педаном і програмою «Junior Z». Сьогодні з його ініціативи та допомогою Комітету налагоджена робота з роз’яснення, пропагування варіативних методів навчання. Йде співпраця з активними областями, районами, представниками федерацій. На всіх рівнях презентовано нові підходи до викладання фізкультури і повернення дітей до рухової активності. Це черлідинг, петанк, фрізбі, брейк-данс, самбо та інші види спорту, які, відповідно до документів, можна впроваджувати в школах.

– Які основні події в шкільному та студентському спорті відбулися за останній час?

– За час мого керівництва, як уже зазначив, ми активізували роботу із Студентською спілкою і Шкільною федерацією. Провели на більш високому рівні Всеукраїнську Універсіаду, зокрема на офіційному відкритті змагань було залучено близько 3000 студентів. У програмі було 32 види спорту і за результатами, в тому числі й участі у Всеукраїнській Універсіаді була відібрана команда, яка в Тайбеї виборола 6 командне місце на літній Всесвітній Універсіаді. Спортсмени-студенти із 22 навчальних закладів вибороли 36 медалей (12 – золотих, 11 – срібних, 13 – бронзових). На зимовій Універсіаді в Казахстані Україна зайняла командне 10 місце, маючи в своєму активі 1 золоту, 2 срібні та 3 бронзові медалі. На обох Універсіадах ми значно покращали свої попередні позиції.

Дуже радує те, що після 10-річної відсутності, українські школярі взяли участь у зимовій та літній Всесвітніх Гімназіадах. Зимові змагання проходили в Греноблі у лютому цього року, де ми завоювали золоту медаль у біатлоні і шосте командне місце. На літній у Марракеші в травні ми виступили ще краще, завоювавши 112 медалей (39 – золотих, 39 – срібних, 34 – бронзових) у 17 видах спорту. І вперше вибороли загальнокомандну перемогу серед 58 країн світу.

Велику увагу Комітет приділяє й організаційним питанням, аби спортсмени були повністю сконцентровані на змаганнях. На високому рівні було організовано перебування на Універсіадах і Гімназіадах, а нашу форму взагалі визнали однією з найкращих.

– Чому Україна 10 років не брала участі в Гімназіадах?
– Причини мені не відомі. Але переконаний, що ці змагання дуже важливі, адже 70-80 % всіх дітей взагалі ніколи не брали участь у міжнародних змаганнях такого рівня, а тим більше комплексних змаганнях. Це чудові змагання, щоб юні спортсмени відчули смак перемоги та отримали мотивацію до подальших занять спортом. Цей рух треба підтримувати, щоб школярі активно брали участь у чемпіонатах світу, Гімназіадах, Універсіадах. Адже саме вони є майбутнім резервом збірних з видів спорту, резервом для Всесвітніх та Олімпійських ігор.

– Які найближчі події очікують нас в фізичній культурі і спорті у учнів і студентів?  
– У вересні на школярів чекає одразу три всеукраїнські події: фізкультурно-патріотичний фестиваль «Козацький гарт», дитячі спортивні ігри «Старти надій» та «Спортивні ігри школярів України». Щодо студентського спорту, то з 15 липня стартують Європейські спортивні ігри серед студентів в Коїмбрі (Португалія). У них беруть участь не країни, а університети. З 14 видів спорту Україна буде представлена в 6: футбол, футзал, баскетбол 3х3, дзюдо, академічне веслування і бадмінтон. Від нас беруть участь: Київський університет Бориса Грінченка, Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Львівський державний університет фізичної культури, Сумський державний університет та Національний університет «Харківський політехнічний інститут». Змагання тривають три тижні в різний час. Відповідно до регламенту змагань команди заїжджають у різний час, відповідно до регламенту. Участь візьмуть представники 40-50 країн. Змагання стрімко набирають обертів і вже визначено наступні місця проведення до 2024 року: Сербія (2020), Польща (2022), Угорщина (2024).

– За яким принципом йшов відбір університетів?
– Команди формувались за результатами різних всеукраїнських змагань серед студентів. Наприклад, існують Ліги з видів спорту, проводяться Кубки, чемпіонати України. В подальшому буде відпрацьована система спортивних заходів, за підсумками яких відбиратимуться команди на ті чи інші міжнародні змагання.

– Наскільки змінилася діяльність Комітету з Вашим приходом?  
– Це краще запитати у спортивної спільноти. Можу сказати, що ми постійно проводимо, зустрічі з громадськістю, круглі столи аби донести важливість впровадження змін в освітні процеси, працюємо над створенням умов для відкриття Центрів студентського спорту. Започатковуємо різні спортивні заходи для учнівської та студентської молоді.

Розроблені проекти Стратегій розвитку фізичного виховання та спорту серед учнівської та студентської молоді до 2025 року. Їхньою метою є формування умов до оздоровчої рухової активності та здорового способу життя, забезпечення доступності спорту молоді, залучення їх до занять фізичною культурою та спортом, формування здоров’я громадян як найвищої соціальної цінності в державі.

Змінюємо й спортивну інфраструктуру. Так, виділено 20 млн гривень для модернізації Білоцерківського стадіону «Трудові резерви». Значно активізувалася робота філій в областях, постійно проводяться різноманітні заходи із залученням шкільної та студентської молоді по всій країні. Ми гідно представляємо країну на міжнародних змаганнях. Наступним кроком необхідно, щоб наші учні і студенти представляти Україну на шкільних та студентських чемпіонатах світу та Європи з різних видів спорту. Також важливе проведення офіційних міжнародних змагань і в Україні. Для цього потрібне фінансування. Маю надію, що нам виділять кошти на участь молоді в таких офіційних змаганнях. Для втілення спортивних і спортивно-масових заходів Комітет та його філії активно співпрацюють із Національним олімпійським комітетом України, Спортивним комітетом України, Спортивною студентською спілкою України, Українською федерацією учнівського спорту, громадами, обласними і міськими адміністраціями різних рівнів, громадськими організаціями та федераціями з різних видів спорту.

– Ви зазначили про необхідність проведення змагань міжнародного рівня в України? Чи є в цьому напрямі напрацювання?

– Так, у нас є в цьому питанні певні зрушення. З ініціативи президента Спортивної студентської спілки Євгенія Імаса і за підтримки Міністерства освіти і науки України на чолі з Лілією Гриневич у 2020 році ми вибороли право на проведення двох чемпіонатів світу серед студентів: кульова стрільба у Львові, воднолижний спорту у Дніпрі. Крім того на базі НУФВСУ заплановано проведення Міжнародного форуму студентів у 2022 році. Також поки відкритим лишається питання проведення в Україні Універсіади у 2020 і 2022 роках, заявки на які ми подавали.

Щодо шкільного спорту, то його активно підтримує і пропагує президент Української федерації учнівського спорту Роман Греба, заступник міністра освіти і науки. До речі, на останніх виборах Виконкому Міжнародної федерації учнівського спорту (ISF) у травні цього року Романа Володимировича обрано до його складу. Так, минулого року започаткували проведення Всеукраїнських Гімназіад, постійно проводяться різноманітні масові заходи для школярів всіх вікових категорій. На 2019-2022 роки Україна подала пропозиції щодо проведення в нас чемпіонатів світу серед школярів з бадмінтону, футзалу, Всесвітні ігри з єдиноборств, а також Всесвітню літню Гімназіаду.

– Очоливши Комітет, Ви залишилися президентом Федерації Тайландського боксу Київської області. Як вдається поєднувати це?
– Тайландський бокс – моє хобі. Маючи досвід менеджера, надаю всіляку підтримку розвитку цього виду спорту в області на громадських засадах. Співпрацюю з тренерами, адже саме вони безпосередньо займаються підготовкою і представленням спортсменів Київської області на змаганнях різного рівня, від обласного до міжнародного. Я їм всіляко в цьому допомагаю.

– Особисто підтримуєте спортивну форму?
– Постійно. Тричі на тиждень займаюся тайським боксом, бігаю кроси, їжджу на велосипеді, граю в більярд, боулінг, теніс.

Анастасія Волобуєва

sport.ua